Книга / твір

Людина, що втрачає своє щастя в гонитві за честолюбством, безумець.

Може, помремо завтра, не знаю. Має значення одне: зараз ми живі.

У ньому не було нічого людського, і насамперед людських слабкостей.

Завжди слід керуватись перспективою.

Ти, Дариє, багато на себе не бери — замучуєшся, а візьми ти на себе насамперед: щоб мати совість і від совісті не терпіти.

Якщо інші доводять нас до того, що ми на них злимось: на їхню безпардонність, неправедність, грубість — вони відчувають свою владу над нами.

Я відчув запах м'яса, і воно мені до смаку. Я йду далі.

Через хрест, через назву, з загрози не можуть прийняти люди ці жахливі умови: має бути інша, висока спонукальна причина. І ця причина є почуття, що рідко виявляється, сором'язливе в російській, але що лежить у глибині душі кожного, — любов до батьківщини.

— А де я можу знайти когось нормального? - Ніде, - відповів Кіт, - нормальних не буває. Адже всі такі різні та несхожі. І це, на мою думку, нормально.

Чужий біль допомагає тобі втекти від свого, з яким ти боїшся зустрітися віч-на-віч.