Книга / твір

Залишимося гуманними, всіх пробачимо і будемо спокійні, як боги. Нехай вони ріжуть і опоганюють, ми будемо спокійні, як боги. Багам поспішати нікуди, у них попереду вічність.

Усі ми родом із дитинства. З того часу, коли дерева були великими...

Бувають дні, коли людина вселяє в мене страх.

Якщо існує диявол, що полює на людей, пропонуючи їм угоду, він, напевно, виглядає як я зараз.

Доброчесність не слабка, це сила, про це досить сказано.

Що ти зробив би, якби не боявся?

З кожним днем ​​ми все більше страждаємо і рвемося один до одного. Ми ллємо сльози вже багато років. Але вона, як і я, знає, що нічого не можна змінити. Наш найпрекрасніший доказ любові — вічна розлука.

Я знаю, це ми — ось я і всі ті, хто, як я, цурався політики, хто намагається ще зараз дотриматися злочинного нейтралітету, винні в катастрофі, яка спіткала Німеччину! Я так і озаглавлю мою книгу:« Змова байдужих». Я доведу їм, що тільки з їхньої мовчазної згоди можлива ця безприкладна торжества ницості, тупоумства та лиходійства.

Диханням на мене повий, Щоб я могла дихати... і жити, До своїх грудей притиснувши, зігрій І сили дай мій сон впустити. І в ніжних зітханнях вітру З тобою зіллємося ми, Танцюючи між надгробків, У світ виходячи з пітьми. Живі не зможуть Дізнатися просту відповідь. Тільки Той, Хто життя дає, Чий видих серце береже від бід. І в ніжних зітханнях вітру, З тобою зіллємося ми, Танцюючи між надгробків, У світ виходячи з пітьми.

Майбутнє обов'язково принесе щастя кожному, хто в нього вірить, хто йде до нього своїм непростим шляхом, спотикається, іноді навіть падає, але все одно зберігає віру в добро та бажання нести це добро людям.