Книга / твір

... єдиний спосіб жити - це жити. Говорити собі:«Я зможу це зробити», навіть знаючи, що не зможеш.

Пан Раскін якось сказав, що герої романів Джорджа Еліота є ошметками на підлозі Пентонвільського омнібуса; так ось герої пана Золя куди гірші. Їхні чесноти за рівнем своєї тужливості перевершують їхні гріхи.

Людина дурна, бо вона тягнеться до зоряного неба, забувши, що сама Земля є зірка.

Інтелігенція співає блатні пісні, Співає вона не пісні Червоної Прісні...

Ви думаєте, що чоловіки люблять так само, як ми? Ні! Вони люблять щастя, яке відчувають; ми насолоджуємося щастям, яке даємо. Чоловіки не можуть присвятити себе лише одній жінці.

Людина романтичного складу відноситься до всього інтелектуального з таємною підозрою; саме в цьому корінь абсурдного захоплення, що називається мрійливістю. Помиляються ті, хто вважають мрії грою інтелекту. Ні, мрії - щось протилежне, це втеча від розуму.

Зрештою противник мав таку потужну зброю, як великий круглі печатки, і нам нічого було їй протиставити.

Іноді ми розплющували очі і раділи тому, що були так близько, так поряд. І так сильно разом.

Якщо не брати до уваги той факт, що у мене немає ні друзів, ні дівчини, я приклад для наслідування!

Ранок був тихий, місто, оповите темрявою, мирно ніжилося в ліжку. Настало літо, і вітер був літній — тепле дихання світу, повільне і ліниве. Варто лише встати, висунутися у віконце, і одразу зрозумієш: ось воно починається, справжня свобода і життя, ось воно, перший ранок літа.