Мотивуючі цитати

— Ну, а ціль у тебе в житті є? — Мета у нас, Сереженько, одна: комунізм!

Коли опиняєшся перед лицем смерті, то починаєш по-справжньому цінувати життя. (Тільки коли починаєш дійсно боятися смерті, починаєш по-справжньому цінувати життя.)

Як жалюгідне нездійсненне кохання. Очевидно, у наш час заслуговує на увагу тільки все практичне.

Людський апетит зріс настільки, що може розщеплювати атоми за допомогою свого бажання. Їх його досягло розмірів кафедрального собору. Змащуючи навіть убогі мрії зеленими, як долари, і жовтими, як золото, фантазіями, можна досягти того, що кожна людська істота перетвориться на честолюбного імператора і буде обожнювати самого себе. Поки ми метушимося, здійснюючи одну угоду за іншою, хто подбає про нашу планету? І це в той час, коли повітрям вже не можна дихати, а воду не можна пити, навіть бджолиний мед набуває металевого присмаку радіоактивності. Всі зайняті тим, що торгують контрактами на майбутнє, адже майбутнього вже немає! У нас цілий мільярд Едді Борзунов, які мчать підтюпцем у майбутнє, і кожен з них готовий поглумитися над колишньою планетою Господа, а потім відмовитися нести відповідальність. Коли вони торкнуться клавіші комп'ютера, щоб підрахувати свої години роботи, що оплачуються в доларах, прийде прозріння, але буде пізно. Їм доведеться заплатити за рахунками, Едді, відмовитися від своїх зобов'язань не вийде! Можливо, Бог надто часто вдавався до азартних ігор з майбутнім людства. Він кинув усіх нас напризволяще.

— Скільки часу минуло відколи ми не бачилися? - Два роки. - Два роки. Час поспішає, як поганий годинник. Я хочу сказати, що з таким самим успіхом це могли бути два місяці. - Так багато чого сталося? - Так мало.

Історично цивілізація людини розташовувалася землі окремими плямами. Поступово вони зливалися і тепер становище протилежне: залишаються вкраплення природи (заповідники, парки) у суцільному штучному середовищі.

Кадрити на вечірках нескладно: головне – скорочувати відстань. Потрібно вміти завойовувати позиції, сантиметр за сантиметром, так, щоб це не надто впадало в очі. Якщо ви поклали очі на дівчину, підійдіть до неї (дистанція 2 метри). Якщо вона все ще подобається вам на цій відстані, заговоріть із нею (дистанція 1 метр). Якщо вона посміхається нісенітниці, яку ви несете, запросіть її потанцювати або запропонуйте випити (дистанція 50 сантиметрів). Після цього сядьте поряд (дистанція 30 сантиметрів). Як тільки у неї заблищать очі, акуратно заправте її пасмо волосся за вушко (дистанція 15 сантиметрів). Якщо вона дозволяє поправляти їй зачіску, кажіть, нахилившись ще ближче (дистанція 8 сантиметрів). Якщо дихання її частішає, притискайте губами до її губ (дистанція 0 сантиметрів). Вся ця стратегія, очевидно, має на меті досягти негативної дистанції внаслідок проникнення стороннього тіла всередину цієї особи (приблизно на 12 сантиметрів, якщо брати середньостатистичну величину по країні).

Такої речі, як щастя, не існує, тому що нездійснене бажання завдає біль, а досяжне приносить лише пересичення.

Уве, втім, безнадійним себе не вважав. Просто, на його думку, речі люблять місце та порядок. Не можна йти по життю, ось так легко розкидаючись і розмінюючись ними. Наче сталість нині нічого не варта. Нині люди змінюють старе на нове настільки швидко, що вміння робити щось довговічне стало непотрібним. Якість – кому вона тепер потрібна?

З тривожним почуттям я беруся за перо. Кого цікавлять визнання літературного невдахи? Що повчального у його сповіді? Та й життя моє позбавлене зовнішнього трагізму. Я абсолютно здоровий. У мене є любляча рідня. Мені завжди готові надати роботу, яка забезпечить нормальне біологічне існування. Мало того, я маю переваги. Мені легко вдається розташовувати себе людей. Я здійснив десятки вчинків, які кримінально караються і залишилися безкарними. Я двічі був одружений, і обидва рази щасливо. Зрештою, у мене є собака. А це вже надмірність. Тоді чому ж я почуваюся на межі фізичної катастрофи? Звідки в мене почуття безнадійної життєвої непридатності? У чому причина моєї туги? Я хочу цього розібратися. Постійно думаю про це. Мрію і сподіваюся викликати примару щастя…