Мудрі цитати

Від неї віяло незворушним спокоєм, що пояснювалося швидше поверховістю сприйняття, ніж силою характеру.

Я дуже намагалася позбутися звички постійно плакати. Якось увечері, в черговий раз згорнувшись калачиком на дивані в кутку, в черговій істериці після чергового раунду похмурих роздумів, я запитала себе: "Поглянь на себе, Ліз, чи можеш ти змінити хоч щось?" І зробила єдине, на що була здатна: встала і, не припиняючи плакати, почала балансувати на одній нозі посеред кімнати. Мені хотілося довести собі, що я все ще хоч трохи контролюю ситуацію: нехай мені не під силу зупинити сльози та похмурий внутрішній діалог, я принаймні можу битися в істериці, стоячи на одній нозі. Хоч щось спершу.

Привіт це я. Скажу просто. Я все ще злий. І на тебе чекає грандіозна прочухана. Але... Даремно я все це тобі наговорив. Адже я не батько. Ми ж брати. Ми сім'я. І завжди нею будемо, яка б фігня не сталася. Семмі, пробач мені...

«Випадок» і«доля» — це лише порожні слова: завзята розсудливість — ось доля людини.

Люди не люблять розповідати, вони люблять заперечувати.

Чому я його слухав! Розбудив у мені тітку, яку кожен міг переконати в чому завгодно. Бідолаха вісімнадцять разів була одружена, крім легких захоплень.

— Коли я бачив тебе востаннє? - Два тижні тому. — Та я не про те. До цього. — П'ять років тому… Тоді я була напівголодною та зовсім розгубленою. - А тепер? — Тепер я теж голодна, але сповнена рішучості.

Банк - це таке місце, де вам дадуть парасольку у ясну погоду і попросять повернути її, коли почнеться дощ.

Я люблю ворогів, хоч не по-християнськи. Вони мене бавлять, хвилюють мені кров. Бути завжди настороже, ловити кожен погляд, значення кожного слова, вгадувати наміри, руйнувати змови, прикидатися ошуканим, і раптом одним поштовхом перекинути всю величезну і складну будівлю їхніх хитрощів і задумів, — ось що я називаю життям.

Можна піти на компроміс, це дрібниця... тільки потім легше зробити те саме вдруге, і дуже скоро все стає компромісом, бо це стало нормою.