Деймон Сальваторе

Адже ти не хочеш повертатися... Візьмемо тайм-аут. Повір мені, твої проблеми тебе дочекаються!

— Коли я розповів тобі свій план, то чому ти не попередила, що я помру, якщо зроблю це? — Стільки правил... Все не згадаєш...

Дорогий щоденник. Бурундук спитав моє ім'я сьогодні. Я представився як Джо. Ця брехня переслідуватиме мене вічно.

– Ми знову втрьох як у старі добрі часи. Брат, котрий надто любив мене, і брат, який недостатньо любив мене. – І егоїстична повія, яка любила лише себе.

— Ти мене не чув? – А? Що? У тебе немає почуття гумору, Стефане. — Я не розумію тільки гумору Деймона. — Гумор Деймона?

У нас проблема. І коли я говорю проблема, я маю на увазі глобальну кризу.

Не буває поганих ідей, бувають погано реалізовані.

— Що ти тут робиш? — Невдала спроба зробити щось правильно.

— Тобі налити? — Ні. Дякую, я не голодний. Щойно поїв. — Тебе не турбує, що одного разу всі лісові звірі зберуться разом і тобі помстяться? Нууу... вони ж спілкуються.

— Скажи мені, навіщо ти її навернув? Ти зробив це тому, що вона тобі сподобалася? — Ні. Через те, що вона мені сподобалася, я з нею переспав, а звернув тому, що вона мене попросила!