Ейфорія

До Хелен я була переконана, що прагнення володіти іншим більш чоловічою, ніж жіноча риса в нашій культурі, але зараз думаю, що визначальним є темперамент.

На відміну від дорослих, діти не втомлюються пояснювати. Їм подобається бути важливими наставниками.

А потім цей момент настає: мить, коли дихання сповільнюється. І з кожним видихом ти випускаєш весь свій запас кисню. І все завмирає: серце, легені, і, нарешті, мозок. І все, що ти відчуваєш, чого бажаєш і що намагаєшся забути - меркне. А потім, раптово, ти знову даєш тілу повітря, ти даєш йому життя.

Комусь із нас буде боляче. Може, але... Я постараюся, щоб боляче було мені.

Більшість жінок люблять розбещувати рани твого минулого, віддирати струпи і втішати, коли завдадуть достатньо болю.

Зрештою, кожну секунду кожного дня ти борешся зі своїми страхами.

Знаєш це почуття, коли ти з кимось зустрічаєшся і розумієш, що щось не таке? Але ти боїшся спитати. Тому що відповідь може бути гіршою, ніж те, що ти відчуваєш зараз.

Міркування вдруге. Нудно. Це антонім життя.

Б сказав, що він якось намагався пояснити Текету, що таке війна і 18 мільйонів загиблих, але той не міг зрозуміти навіть цифри, не кажучи вже про те, що в одній сутичці може загинути так багато народу. Б сказав, що тіло його брата в Бельгії так і не змогли зібрати цілком. Сказав, що, безумовно, набагато цивілізованіше раз на кілька місяців вбивати одну людину, демонструвати всім її голову, називати її ім'я повертатися додому святкувати, ніж безжально винищувати мільйони безіменних.

Ніхто в цьому світі не вболіватиме за тебе. Вони побачать також, що і я, і зневажатимуть тебе. Іноді відкрито... іноді ні. Але що далі ти підеш, то гостріші їхні ножі. Просто ніколи не підставляй спину.