Рівердейл

- Зробимо простіше, щоб твій наполовину якісно вбитий мозок зміг зрозуміти. Негайно! Видалити! Це! Нахрен! - Окей, ця манерно-стервозна поведінка, може, й працювала на бетах, з якими ти зустрічалася в Нью-Йорку. Але ти на території Бульдогів. Але будь ласка – чини опір. Лише зробиш гірше за себе.

- Я заплутався, Вероніка. - Як і всі ми, Арчі. І, якщо чесно, ти менший за інших.

– Скільки разів ти дозволиш їм завдавати тобі болю? - Поки не вивчу урок, мам.

Ще одна особливість страху. Іноді він росте разом із тобою. Або скручується пружиною, стискаючи все всередині.

Дорогий щоденник, кохання змушує робити нас шалені речі. І, можливо, щось із зробленого мною було неправильним, але, можливо... Можливо, я мала рацію щодо деяких речей. Завтра вранці, коли ми прокинемося, світ знову стане іншим.

Я не граю за правилами, а їх встановлюю. І якщо треба – порушую.

А ти ще гаряча, Елісе. Як шкода, що ти по вуха у багнюці.

Деякі бранці не скуті ланцюгами і замкнені в камерах. В'язниця Арчі була побудована з його амбіцій та гніву. В іншій частині міста минуле відігравало роль жорстокого наглядача.

Хоч би хто вбив Джейсона, він зробила йому боляче. Може, Джейсон теж робив людям боляче. Якщо він зробив боляче Поллі, я перепрошую.

Чи вірите ви в порядок чи хаос, результат все одно один. Ми або контролюємо своє життя, або тільки так думаємо.