Фільм

Останнім часом я багато думаю про те, що іноді треба ризикувати. Головне подолати свій страх. Тому що щоразу, коли ти ризикуєш, чим би це не закінчилося, ти радий, що ти ризикнув.

Ти спочатку розберися, перш ніж відкидати щось заради пошуків.

Я вірю, що кохання перемагає все. І це не означає, що не буде складних часів чи складних речей, з якими потрібно розібратися, бо вони будуть. Але знайти ту людину, яка допомагатиме вам, і знати, що ця людина теж любить вас... Це все спрощує!

— Потрібні ліки. - І що болить? - Розбите серце... - Так, дуже болісна рана.

Він пройшов довгий шлях, так близько підійшов до своєї мрії, що вона вже не могла вислизнути від нього. Але він не знав, що вона залишилася позаду.

Розмір немає значення. Поглянь на мене. За розміром мене судиш, га? Гмм? Гмм. А не винен ти. Бо мій союзник – Сила, і могутній союзник вона.

Я просто хочу, щоб ти була щасливою. Мені просто шкода, що ти щаслива не зі мною.

- А як Ви спите? — Як і всі інші, мабуть. — Ви стільки побачили, стільки жахливого. - Так. Але я побачив і гарне. Хоч і не так багато. — Але як можна заснути, тримаючи такі речі у пам'яті. - Ти нічого не бачила. Я вже постарався. — Коли я заплющую очі, я бачу їх. Їх усіх. Як вони стоять там. Джоффрі, королева та моя сестра. — Знаєш, у нас із тобою є дещо спільне. Правда. Я був, напевно, на пару років старший за тебе, коли мого брата закололи в серціу мене на очах. Той, хто його проткнув, не був злим чоловіком. Віллем. Так його звали. Він втік, ніхто й сплюнути не встиг. А я стояв там і дивився, як вмирає мій брат. Але ось що цікаво: зараз я вже не можу згадати обличчя мого брата. А Віллем... О так, він був красенем. Рівні білі зуби, блакитні очі, підборіддя з ямочкою, що так подобаються дівкам. Я думав про нього, коли працював, коли пив і навіть коли сра. Дійшло до того, що я повторював його ім'я щоночі перед сном. Віллем, Віллем. Немов молитву. І одного разу Віллем повернувся назад у місто. Я так глибоко всадив сокиру в його череп, що з нею його й поховали. Кінь Віллема довіз мене до стіни, і з того часу я ношу чорне.

— Знаєш, у кожного має бути хобі. — І ти у своєму хобі ходиш вітальнею. — А я його розношу. Нові речі підтискують мою гідність.

Я поверхова. Я більше ніж поверхова. Я дрібна, як дитячий басейн.