Фільм

Жити в достатку не означає жити як людина.

— Якщо вона твоя маленька квіточка, то хто ж я? - Ти мій великий, міцний кактус.

— Скажи мені щось щире. - Я не люблю горох.

— Як ти його вигнала? - Когнітивне рекалібрування. -..? — Добре тобі врізала!

— А ну понатиснемо, давай-но, ще! - Усе! Досить! Я за Каріною! — Кинеш мене заради інституції в мереживах?! - Так! — Усі мужики однакові!

Надмірна декоративність діє пригнічуючи. Вона всюди: у квітах, у рекламі, у людях. А люди... Вони намагаються дивувати. Бажають виглядати незвичайно: яскравими, цікавими. Це дратує. Тому що ми знаємо, що вони порожні та брехливі.

Ми хоч раз можемо просто зустрітися, щоб ти нічим у мене не тицяв?

Єдина цінність на землі – це діти. Більше, ніж усі гроші та земна влада. Ви моє надбання.

Якщо в тебе горб, кинь на нього блискітку і йди танцювати.

— Кохання, може, і є, але воно має властивість закінчуватися. Тільки в казках вони вмирають в один день. Потрібно тут і зараз розуміти, хто тобі потрібен. А літати у фантазіях... Ну можна, але на цьому не проживеш. — Але як тоді жити, якщо знати, що все буде погано? - Треба брати те, що є, і переробляти під себе.