Фільм

— Хтось дзвонив? — Твій хлопець. — Хтось важливий? — Ні.

Порада від професіонала: якщо лізеш на вампіра, якому хреналіон років, раджу не битися складаним ножем.

— Не знав, що ти говориш по—сербськи. — Вивчив. Проста мова. Слов'янське коріння, багато запозичень із турецької та німецької. Вистачило кілька годин. — Втрачаєш форму. — Вік, брате мій. Усі ми старіємо.

— Ви що, мене грабувати прийшли? — Угу. — То грабуйте, грабуйте, не витрачайте час марно.

Раз вже корову подоїли, вершки назад у вим'я не повернеш.

Рост міг би побитися з небом, якби йому не сподобався відтінок.

— Несправедливо, що в тебе чотири«Бугатті», коли півкраїни голодує. — Тепер ти соромишся нас? — Я соромлюся, коли згадую, якою я була.

Я давно дещо зрозуміла: люди йдуть, а речі крадуть. І здебільшого їх не повернути.

Справжньої влади ніхто не дає. Її треба взяти.

Немає отрути небезпечніше, ніж почуття провини.