Фільм

— Ми справді схожі. І настане момент, коли ти доведеш це, зробивши добру справу. - Люблю ці моменти. Особливо люблю їх упускати. - Так, тобі випаде шанс зробити сміливий вчинок. Тоді ти дещо зрозумієш. Те, що ти добряк. - Факти це заперечують. - Я в тебе вірю. Знаєш чому? - Ну що ж, скажи. - Цікавість. Тебе так і потягне. Викликати захоплення та отримати винагороду. Не зможеш утриматись. Захочеться дізнатися.

- Ти програєш. - Невже? — То вже ти влаштований. — Ваші герої розпорошені, фортеця, що літає, падає з небес. У чому я помилився? - У тебе немає переконань.

—«Тобі тішуся» — це коли я бачу тебе і тішуся. А«про тебе тішуся» — це коли я навіть не бачу людину, а просто знаю, що вона існує, і тішуся про неї. Розумієш? - Ще й як...

Усі ми помремо. На жаль, ми не обираємо собі смерть. Але ми можемо зустріти її гідно, щоби нас запам'ятали як чоловіків.

Я не знаю, чи я її любив?.. Напевно, це не кохання, це щось інше, набагато сильніше і болісне. Кохання - це щось невагоме, можна любити в розлуці, любити без відповіді, а я хотів володіти цією жінкою - кожну секунду, кожною клітиною її тіла, її душею, і минулим, і майбутнім, усім її життям. Коли її не було поруч, у мене починалася ламка, я ліз на стіни. Як наркоман без дози. Я сам не помітив, як став наркоманом, і в мого наркотику було ім'я, і ​​голос, і запах волосся.

Що ж, я вдома!

Минуле не має значення, сьогодні — ось що важливе.

Люди, їхні принципи, їх кодекс — лише слова, забуті за першої небезпеки. Вони такі, які світ дозволяє їм бути. Я покажу тобі, коли погано ці цивілізовані люди зжеруть один одного. У цей останній момент проявляється сама сутність людини.

Сьогодні свято, яке вигадали компанії, що виробляють вітальні листівки, щоб змусити людей почуватися паршиво.

Я знайшов тебе в Пекло... У Нью-Джерсі знайду і поготів.