Серіал

«Ніколи» кажуть лише невдахи.

Є й плюси. Якщо впадемо, то розіб'ємося на смерть. Я оптиміст.

— Якщо ти так не довіряєш панам, чому ти так легко повірив їй? — Уявіть, що ви це я. Ніколи не були із жінкою. Ніколи не розмовляли з жінкою. І тут вона підходить до вас, каже гарні слова, знімає одяг... Як би ви вчинили?

Ти геній! Ти скалка в дупі, але геній!

Нехай ми розлучилися, але законів ввічливості ще ніхто не скасовував.

- План В провалився. - Переходьте до плану Д, дегенерати. (— План С провалився. — Переходьте до плану Д для даунів.)

Ще одна особливість страху. Іноді він росте разом із тобою. Або скручується пружиною, стискаючи все всередині.

Мінус казок у тому, що вони призводять до розчарування. У реальному житті принц залишається не з тою принцесою. (Проблеми казок у тому, що вони налаштовують дівчину на розчарування – принци часом їдуть з іншою принцесою.)

Господи боже, я Паттінсон!

— Я просто хочу померти хоч із невеликою гідністю. - Так не буває! Наші тіла ламаються, іноді, коли нам дев'яносто, іноді до народження, і це завжди трапляється, і в цьому немає жодної гідності. Мені все одно, чи можете ви ходити, бачити, витирати власну дупу. Хвороба завжди огидна! Завжди! Ви можете жити з гідністю, але ви не можете померти з ним.