Серіал

—«Я зазирнув у вічі смерті — і все змінилося». Як це банально! — Банально — коли життя раптом набуває сенсу. А я дав собі клятву стати роздовбаним. Все моє життя пройшло в працях, турботах і пошуках її сенсу, тому саме час для егоїзму, пофігізму і низовинних радостей.

— Капітане... вибачте... ми думали, що ви померли. - Так і було. Але зараз мені краще.

- Що тобі потрібно? - Ну, мир на Близькому Сході, двогодинний оргазм.

— Не має значення, у що я вірю. — Це єдине, що має значення.

[На кремації трупа] - Що тепер? - Запустимо машину і спалимо її. Хочеш щось сказати? — Він був поганим копом, погано чинив, тож погано скінчив. Амінь. - Амінь.

Тобі треба думати про те, що сталося, Ріку, що могло статися і що може статися.

— Настали дивні часи. - Вони завжди були дивні.

Навіть якщо дружба зруйнована, кохання все одно буде.

Коли мого батька заарештували – то був найгірший момент. Усі ці... тролі почали писати жахливі речі про нас. Ми отримували листи та емейли, що говорять, що мій батько злодій, моя мама тупа світська левиця, а я зіпсована багата крижана принцеса-стерва. І що справи найбільше... це те, що написане тролями... було правдою. Я була як Шеріл. Я була гірша за Шеріла. Тому, коли мама сказала, що ми переїжджаємо до Рівердейла, я поклялася собі, що використовую цю можливість, щоб стати, можливо, сподіваюся, найкращою версією себе.

Будь - які розумні аргументи абсолютно безсилі проти кохання.