Джоуї «Джо» Тріббіані

— Ти що, зовсім голий? - Ні, в жіночих трусиках. — Ти їх завжди носиш? — Ні, сьогодні вперше вдягнув. — Ось біда, тільки людина вирішила одягнути жіночі трусики і тут таке...

— Я не хочу, щоб Рейчел мене ненавиділа. І я не знаю, що робити. - Хочеш пораду? - Так будь ласка! — Але ж він тобі не сподобається. - Нічого. — Ти дуже рано одружився. - Це не порада! - Я попереджував.

— Росс і Рейчел одружилися. Моніка і Чендлер мало не одружилися. Може, й нам з тобою стоїть? - Обов'язково. Тільки не зараз. Спочатку Чендлер і Моніка одружаться і, до речі, сильно розбагатіють. Але вони не складеться. А я вийду заміж за Чендлера за розрахунком, а ти одружишся з Рейчел, і у вас будуть гарні діти. А потім ми обведемо цих двох навколо пальця і ​​одружимося. У нас будуть гроші Чендлера та діти Рейчел. А усиновимо ми їх легко, через алкоголізм Рейчел. — А що з Россом? — Не хочу заглиблюватися, але ми посваримося, і я його вб'ю.

— Ну, мені час, у мене побачення з Ендрією, ні, з Енжелою, ні, Ендрією... про Боже... — Енрія кричить, а в Енжели кішки. - Точно, дякую. То Джулія, я пішов.

- Як це в тебе могли вкрасти кредитку? — Не знаю, але подивися, скільки вони розтратили! — Моніка, заспокойся, у банку сказали, що ти заплатиш лише за свої покупки. — Так, але яка марнотратність! — У тебе сперли кредитку, навряд чи для того, щоб заощаджувати. — Ось ідіоти, витратити сімдесят доларів на диво-швабру... — Це я купила.

- Ні, я не зупинюся! Я страшний Росс! — Якщо ти повернешся туди, ти будеш мертвий Росс.

- Ти що, відкрив столярну майстерню? — Ні, я вирішив зробити столик для листів, але потім передумав і вирішив. — Збудувати пошту?!

— Ця сукня підкреслює груди. — Навіть обидві.

— Чому малюк не смокче груди? Може сосок занадто великий? — А може, ця дитина божевільна?

— А чому однією щіткою користуватись не можна, а одним милом можна? — Бо мило — не щітка. Воно саме себе очищає. - Гаразд. Тільки коли підеш у душ, подумай про те, що я мою в останню чергу, а ти в першу.