Серіал

Ви не заслужили пощади. Жоден із вас.

- Вероніка, ласкаво просимо до Річкових Лисичок. Бетті... удачі наступного разу. - Стривай... що? Чому? Тому що ти не змогла перетворити Бетті на стерву? - Мені потрібні дівчатка з вогнем у команді. - Я знаю, що тобі треба, Шеріл. Бо знаю, хто ти. Ти вважаєш за краще, щоб люди тебе боялися, а не любили, тому ти використовуєш страх і залякування. Ти багата, так що тебе ніколи не притягали до відповідальності, але я живий доказ, що ця впевненість, це право, яке ти носиш на голові, немов корону, воно не на довго. Зрештою, прийде розплата. Або, може, ця розплата вже настала, і, може, ця розплата – це я. Бетті та я йдемо в комплекті. Хочеш одну – береш обох. Ти хотіла вогню? Вибач, Шеріл-бомбочка, моя спеціальність – лід.

Кохання не минає, незважаючи ні на що.

Не можна недооцінювати нашого ворога. Будь він хоч мурашкою, сприймайте його так, ніби він лев. Ніколи не слід забувати про це. Отоді перемога буде нашою.

— То що ти купиш? - Совість.

- Ах ти брехлива повія! — Я така, якою ти мене створив, кардинале Борджіа!

Красиві руді. Нас поцілував вогонь.

Коли Алексіс тільки народилася, вони дали мені цього маленького, закутаного в пелюшки чоловічка. І вона просто... дивилася на мене. І тоді я подивився на неї, це почуття пронизало мене, ніби в мене потрапила блискавка. Це було кохання. Миттєве, незрозуміле кохання, яке ти відчуваєш тільки по відношенню до своєї дитини. Тоді я зрозумів. Я зрозумів, що моє життя змінилося назавжди.

- Я люблю тебе, Ханно. — Чому ти не сказав мені це, коли я була жива?

Коли люди хочуть, щоб ти зробив те, що вони вважають неправильним, вони кажуть:«Така реальність».