час

Вік теорії ще не робить її істиною - чи мало всякої нісенітниці благополучно живе у століттях.

Її поцілунки застигали на моєму тілі, наче сніжинки на замерзлому вікні. Чомусь ставало холодно. Я зараз зрозумів. Прощальні поцілунки втрачають теплоту. В них остигла ніжність розлуки... В останню ніч вона дивилася на мене не так, як завжди. У погляді відчуження. Відчуження наперекір любові. Вона розуміла, що їй час, але всіляко відтягувала годину відходу. Боротьба душі та розуму. Розум переміг. Пішла. Я зараз зрозумів. У погляді перед розлукою немає туги. У ньому безмовний протест. Протестпроти себе самої. Почуття програють розуму. Найчастіше…

Він сів на пароплав рано, шукаючи в ньому (тепер це було вже ясно) порятунку від міста, де його лякали зустрічі з людьми, які заговорюватимуть з ним про те, що сталося. Він думав, що на пароплаві зможе дійти якоїсь угоди зі своїм горем, ще не знаючи, що горю ніякі угоди не допоможуть. Вилікувати його може лише смерть, а все інше лише притупляє та знеболює. Кажуть, ніби виліковує його і час. Але якщо виліковування приносить тобі щось інше, ніж твоя смерть, тоді горе твоє, швидше за все, не справжнє.

... якщо друзі дружини майже завжди стають друзями чоловіка, то друзі чоловіка майже ніколи не стають друзями дружини.

Цього сезону, втім, як і в попередньому, у Москві модно зображати, що в тебе щодня неділя. І здається, що час зупинився і завжди буде літо. Навіть узимку. І щастя не буде кінця. Всі п'ють коктейль з веселощів навпіл з тугою. І всі впевнені, що ця party ніколи не закінчиться.

— Мама часто кидала його в дитинстві, — подумала Лі. - Мабуть, на голову. — А ще він гриз ґрати від ліжечка. — Наївся свинцевих білил? - Схоже.

Пару миттєвостей вона себе почувала коробкою передач, яку різко перевели зі швидкості на нейтралку... і хоча двигун ревів, як божевільний, нічого не відбувалося. А потім зчеплення схопилося, і коробка м'яко переключилася назад на швидкість.

Перш за все потрібно позбутися уявлення, що всі чоловіки, яких ви знаєте, повинні все своє життя або зітхати біля ваших ніг, або пригощати вас калатушками, а якщо цього немає, ви відчуваєте себе скривдженою. Якщо таке життя, яким я живу, – діяльне і вільне від пристрастей, – вам не до душі, повертайтеся до своєї канави. На вашу думку, я егоїст, льодяник, людина без серця? От і чудово: йдіть до тих, які вам подобаються. Виберіть собі в чоловіки якогось чутливого борова з тугим гаманцем, який цілуватиме вас товстими губами і дубасить товстим ціпком. Не вмієте цінувати те, що у вас є, то нехай у вас буде те, що ви цінуєте.

Уявіть собі, що життя - це гра, побудована на жонглюванні п'ятьма кульками. Ці кульки - Робота, Сім'я, Здоров'я, Друзі та Душа, і вам необхідно, щоб всі вони постійно знаходилися в повітрі. Незабаром ви зрозумієте, що кулька Робота зроблена з гуми - якщо ви її ненароком впустите, вона підстрибне і повернеться назад. Але решта чотирьох кульок — Сім'я, Здоров'я, Друзі та Душа- Скляні. І якщо ви впустите один з них, він буде непоправно зіпсований, надколотий, подряпаний, серйозно пошкоджений або навіть повністю розбитий. Він ніколи не буде таким, як раніше. Ви повинні усвідомлювати це і намагатися, щоб цього не сталося. Працюйте максимально ефективно у робочий час та йдіть додому вчасно. Присвячуйте необхідний час своїй родині, друзям та повноцінному відпочинку. Цінність цінна, тільки якщо її цінують.

Бувають такі стани, коли спиш повністю, крім твоєї частини, яка усвідомлює, що не спить.