Блез Паскаль

Як мало б уціліло дружби, якби кожен раптом дізнався, що говорять друзі за його спиною, хоча якраз тоді вони щирі і неупереджені.

Ми ніколи не живемо сьогоденням, все тільки смакуємо майбутнє і квапимо його, немов воно спізнюється, або закликаємо минуле і намагаємося його повернути, немов воно пішло дуже рано. Ми так нерозумні, що блукаємо в часі, який нам не належить, нехтуючи тим єдиним, який нам дано.

Існує достатньо світла для тих, хто хоче бачити, і достатньо темряви для тих, хто не хоче.

час зцілює скорботи та образи тому, що люди змінюються: вони уже не ті, якими були. І кривдник і ображений стали іншими людьми.

У коханні мовчання дорожче слів.

Вище за всіх цінуються ті благородні вчинки, які залишаються неявними.