час

Межа мрій для кожного чоловіка — жінка, яка насолоджуватиме почуття, не надто при цьому обтяжуючи розум.

— Ваша зовнішня політика дуже критикується світовою спільнотою за всі підступи та подвійні стандарти. — Наша політика проста і була сформульована ще в XIII столітті«Хто до нас із мечем прийде, той і від меча й загине» з того часу ми їй не зраджуємо.

— Чудово... Я про твою гру. — Музика … Я можу визначити лише її точність, але не красу. — Дуже часто це те саме. — Якщо це не завжди одне й те саме, то в чому сенс краси?

Час — це, так би мовити, найгірше місце з усіх, де можна заблукати.

Йому подобалося таке очікування — не туга, що відступає за минулим і не пристрасне нетерпіння, але осмислене, дбайливе, певною мірою дієве очікування. Під час такого очікування щось траплялося. Відбувалося найважливіше. І навіть якщо він не робив цього сам, воно робилося завдяки йому. Воно давало йому глибоке задоволення, це очікування.

Перша – це двері сну. Сон пропонує нам притулок від світу та його болю. Сон прискорює протягом часу, відокремлюючи і віддаляючи нас від того, що завдало нам болю. Поранені часто втрачають свідомість, а люди, що отримали страшні звістки, непритомніють. Так розум захищає себе від болю, проходячи через перші двері.

Так, воістину тільки в сновидіннях ми маємо справжню свободу. Решту часу ми на когось працюємо.

Старість це просто свинство. Я вважаю, що це невігластво Бога, коли він дає змогу доживати до старості. Господи, вже всі пішли, а я живу. Бірман — і та померла, а вже від неї цього ніяк не чекала. Страшно, коли тобі всередині вісімнадцять, коли захоплюєшся чудовою музикою, віршами, живописом, а тобі вже час, ти нічого не встигла, а тільки починаєш жити!

Вони були великими людьми з величезними вадами, і, знаєш, може, ці вади частково і зробили їх воістину великими.

У вас обох один суперник – я сама. Я не хочу виходити заміж. І перша причина – моє минуле. Воно привчило мене до самотності. Раніше я тяжіла їм; мені уявлялося, що гірше самотності нічого немає. Тепер я живу в такому світі, де уникнути самотності легше за легку. І я зрозуміла, як я їм дорожу. Я не хочу ні з ким ділити своє життя. Я хочу залишатися самою собою, не пристосовуючись до того, чого неминуче чекатиме від мене навіть найдобріший, найпоблажливіший чоловік.