гроші

— Їдь на вокзал — візьмеш два квитки до Іркутська. - До Іркутська? Краще до Сочі: море, фрукти, кисень, га?! - У різних вагонах. - Гроші давай.

Ми не наважуємося на багато речей, тому що вони важкі, але важкі, тому що ми не наважуємося зробити їх. (Ми багато на що не наважуємося не тому, що воно важко; воно важко саме тому, що ми на нього не наважуємося.) (Ми боїмося чогось не тому, що це складно. Це складно, тому що ми цього боїмося.)

Більшість людей вважають, що купюри, що лежать у них у кишенях, це і є гроші... Але це не так... Пам'ятаєте, собівартість 100$ купюри — 5 центів.

Багато хто в пивній теж читав газети, і ніхто не виявляв жодних ознак огиди. Це була їхня щоденна духовна їжа, звична, як пиво.

Я обережно входжу до цього дикого і прекрасного незвіданого світу. Я пливу в тиші. Лише моє дихання порушує це безмовність. Наді мною немає нічого, крім мерехтливого світла - місця, звідки я прийшла і куди піду, коли закінчу тут. Я занурююсь. Тут дуже красиво. Я занурююсь повз підводні скелі і темні водорості. На саму глибину, де на мене чекає зграя срібних рибок. Розтинаючи водні простори, я випускаю нагору бульбашки, схожі на маленькі медузи. Перевіряю кисень - часу не так багато, щоб побачити все, що я хотіла. Але я рада, що побувала тут.

Люди, як правило, не дозволяють собі любити саме тому, що багато поставлено на карту - майбутнє і минуле.

Легко служити ідеям і богам, вони набагато простіші, ніж живі люди.

Поглянь на багатія: як життя він провів? І заздрощі і жадібності він сповнений. Все життя копив він гроші без сорому, І щедрості цурався він завжди. Рви пальці в нього, — з кулака Не випустить він навіть мідяка.

Не бідність нестерпна, а зневага. Я можу обходитися без усього, але не хочу, щоб про це знали.

Я переконався, що будь-яка думка закоханого бідняка є злочинною.