мислення

Ми створюємо казки та приймаємо їх. Наші уми вигадують фантазії всіх сортів, коли ми не хочемо у щось вірити.

-... Або ви можете сісти у свою машину і поїхати. - І чому це раптом? — Тому що є шляхи, на які краще не вставати. Раніше такі на картах відзначали«Тут живуть дракони». Тепер не наголошують. Але це не означає, що драконів там немає.

Вони посміхаються, коли ти дзвониш їм, але вони не мають часу зателефонувати тобі.

Твердження, що неможливо все життя любити ту саму жінку, так само нерозумно, як і вважати, що відомому скрипалеві для виконання різних пісень потрібні зовсім різні скрипки.

Нехай твоя долоня завжди буде відкритою.

Від людини, на його думку, вимагалося тільки бути хитрішими за інших, вміти, як він виражався«розжитися грошима» і насолоджуватися життям.

Будь моя воля, я дав би людям можливість жити набагато довше, як старовині Мафусаїлу. Могло б вийти дуже цікаво, адже їм треба буде прожити сотні років, то вони, можливо, почнуть замислюватися, чи варто завдавати стільки шкоди природі та екології.

Я, мабуть, піду. Бо знаєте... хочу бути подалі звідси.

- Це ключ! — Ні, дещо краще. Це малюнок ключика.

— Ви не маєте права! — Все життя роблю речі, на які не маю права.