мислення

Важко довіряти людині, яка позбавляє тебе єдиного виправдання власного безсилля. Взагалі, важко довіряти тому, хто чогось тебе позбавляє. Нехай навіть ілюзій.

— Ти ж зневажаєш мене? — Якби я хоч іноді згадував про тебе, то, мабуть, зневажав би.

Нечемно сперечатися із дівчиною. Простіше не залишити для неї можливості вибору.

- Я сплю? - Ні. — Так і знав... Уві сні був би ром.

Я не переношу дурнів, але в житті через них доводиться буквально продиратися.

Мета кожної проповіді полягає в тому, щоб спонукати людей жити жити згідно з моральними принципами. І ми повинні знати, які ці принципи.

Слава давно викликала посмішку у мудреців; це щось, ніщо, слово, ілюзія, дим і більше залежить від стилю історика, ніж від імені, яке залишає собою людина.

- Круто! — І знову ти маєш рацію, а коли ти маєш рацію, то ти маєш рацію!

Істинно промовистий той, хто прості предмети висловлює просто, великі — піднесено, а середні — з помірністю.

Вся моя творчість насправді ґрунтується на враженнях дитинства. Я можу буквально миттю перенестися туди. Я думаю, взагалі все, що має якусь цінність, сягає корінням у моє дитинство. І говорячи діалектично, я ніколи не поривав зі своїм дитинством, весь час вів з ним діалог.