мислення

Жінка у театрі миє сортир. Прошу попрацювати в мене, прибирати квартиру. Відповідає: "Не можу, люблю мистецтво ".

Дівчина запитала себе, чи не жилося її далеким предкам на деревах краще, ніж їхнім сьогоднішнім нащадкам.

Засинала вона зі сльозами на очах і зі сльозами прокидалась. Її друзі бачили це. Вони не давали їй жодних порад. Тому що були її добрими друзями.

- Я написав їй. - Вже? Не треба нав'язуватись. - Вона не відповіла. - Не дивно. — Тільки відправиш повідомлення і час ніби сповільнюється, поки чекаєш на відповідь.

Людський світ - це проходження у просторі та часі розумних (за деякими винятками) істот, що завдають один одному страждання. Хоча ніхто цього не підрахував, я вважаю, що сума мук і страждань є історичною постійною, точніше вона прямо пропорційна числу тих, хто живе, тобто залишається постійною на душу населення. Я завжди намагався вірити, що якесь повільне поліпшення все ж таки відбувається, але дійсність незмінно доводила інше.

Будь-яка емоція мимовільна, якщо вона щира.

Думка викликає страждання.

Джентльмен це той, хто кішку завжди називає кішкою, навіть якщо він спіткнувся про неї і впав.

...якщо ви хоч раз у житті щиро любили, то у вас чудовий шанс полюбити знову.

Буває іноді, що жінка в двадцять дев'ять років навіть прекрасніша, ніж була вона десятьма роками раніше.