мислення

Ти надто розумна й надто тиха, щоб тебе хтось розумів.

Листя рідіє золота І все сумніше Осінній сад... Жар-птиця щастя, відлітаючи, Відводить винувато погляд.

Засудження іншого завжди неправильне, тому що ніхто ніколи не може знати того, що відбувалося і відбувається в душі того, кого засуджуєш.

Існують дві істини – про страждання та виникнення страждання. Головна причина страждань – у невгамовності людських бажань. Однак ці бажання не ведуть до щастя. Вони або нездійсненні, і це приносить смуток або виконуються, і тоді ми переконуємося в ефемерності свого щастя, а страх втрати позбавляє його сенсу. Але ми продовжуємо бажати знову і знову, і саме ця ненаситна спрага штовхає нас від однієї низки страждань до іншої.

Що не кажи, добродію, бідняки повинні допомагати один одному, адже війну затівають багаті.

Якщо ви боїтеся педофілів – подорослішайте.

— А скільки коштуватиме ваш костюм? - Я не плачу за костюми. Або вони за рахунок закладу або заклад згоряє.

— Скажіть йому, його сестра в пеклі, причому двічі, хай надішле святої води. Ну, провалюйте! В мене своїх справ повно. - Яких приблизно? - Зблювати.

Вся людська мудрість полягає у двох словах: чекати та сподіватися!

— Якщо ти комусь про це розповіси, я тобі вуха на потилиці зав'яжу. — У цьому місті всі такі агресивні?