мислення

Коли справді віриш у себе, не обов'язково принижувати інших.

Така непохитна довіра до тих, кого ми любимо, велика втіха. За умови, що вона не буде обдурена.

Тутешні життя мене цілком влаштовує - ніхто не тисне, невигадливі розваги, багато часу проводиш на свіжому повітрі.

Я впевнений, що треба витрачати стільки, скільки вважаєш за потрібне. Але я також впевнений, що не можна витрачати більше, ніж можна.

Те, що ти любиш, треба любити ще сильніше, бо настане день, коли воно може піти.

І плаче від безсилля, і стогне, І мова невиразна в риданнях тоне.

— Вибачте, я знову про своє, але мені дуже цікаво про вуха. Вас правда штирить? Тобто якщо вуха почервоніли, то ви збуджені? - Так це так. А ще, буває, прокидаюся вранці, а вуха набрякли.

Світ, може, і залишився колишнім, зате шпалери змінилися, правда?

...Якщо перед боєм сам собі настрій не піднімеш, ворог про це тим паче не подбає.

Гарних людей взагалі не буває. Як і поганих. Просто кожен усіма силами переслідує свої цілі та свої інтереси. І якщо його інтереси та вчинки збігаються з твоїми — він добрий. А якщо ні — поганий.