мислення

Майже у кожному є частка штучності. Так би мовити, зовнішній бік життя. І найчастіше вона може здаватися організованішою і охайнішою, ніж ваша. Але чим досконалішою вона здається, тим більше підозр викликає.

Супутники приходять у наше життя різними шляхами, і причини нашого зв'язку з ними можуть бути будь-якими. Але щоб людина стала твоїм супутником, їй мало зайняти місце у твоєму житті. Ти маєш прийняти його таким, яким він є. Іноді супутники самі знаходять нас і, як би ми не намагалися їх відштовхнути, займають своє місце в нашому житті. А ми розуміємо, наскільки вони нам потрібні.

Догляд за собою повинен початися з серця, інакше ніяка косметика не допоможе.

У наш освічений вік урок жорстокості дає не звір, а людина.

Неможливо посилити ситуацію сміхом, так само, як не можна допомогти горю сльозами. І сміх не означає, що тобі байдуже, чи ти про щось забув. Він означає лише те, що ти людина.

Я не хочу тебе вбивати! Що я без тебе робитиму? Знову обкрадати мафію? Ні, ні. Ні. Ні, ти... доповнюєш мене.

Митці завжди залишаються самими собою. Одні все життя малюють вітрила, мабуть, для того, щоб нагадати про нестримність вітру, який несе нас кудись далі і далі; інші, немов для спростування приказки про минулорічний сніг, все малюють і малюють сніг ; ті зображують коней, інші – жінок.

- Слухайте. Мене звуть Патрік. І звати мене або Патрік, або ніяк. - Добре, Ніяк.

У віскі був той специфічний смак, який виникає після того, як ви досхочу, до судом, поплавали в холодній воді, години дві веслування при пронизливому вітрі, а перед тим кілька разів остаточно попрощалися з життям.

Коли з жінки не зводять очей, вона гарнішає на очах.