пам'ять

Не можна брати минуле із собою. І не можна озиратися, це стомлює і веде до загибелі. (Не брати з собою нічого з колишнього життя. Нічого! І не озиратися - від цього тільки втомлюєшся і втрачаєш сили.)

От отець Франциск говорив минулого тижня:«Легше верблюду пройти крізь вушко голки, ніж багачеві — в царство небесне». А сам щонеділі приймає від білих багатіїв подарунки всякі - вина та фрукти - і годинами люб'язно з ними розмовляє, а коли йдуть, проводжає їх до автомобіля, анітрохи не бентежачись тим, що вони не увійдуть до царства небесного.

Дорога Емілі. На тебе чекає шлях, який не розділить з тобою жоден із твоїх нинішніх друзів. Іноді тобі казатимуть, що твоя мрія нездійсненна, але запам'ятай... це не так!

Незмінно пам'ятай, що природа – не Бог, людина – не машина, гіпотеза – не факт.

Зрозуміло, ми не можемо точно знати, яке саме наше призначення. Але що з того? Так, Бог не надсилає інструкцій. Було б навіть безглуздо, якби Він став перед нами звітувати! Просто ми маємо пам'ятати, що воно – це призначення – у нас є. Ось чому тобі немає потреби переживати смерть. Більше того, тобі навіть не треба гнатися за життєвим досвідом — усе встигнути, спробувати вагу. Це нічого не вирішить, і так ти нічого не дізнаєшся. Але досить тобі просто пам'ятати про те, що ти потрібна, жити з цим, і тоді ти неодмінно відчуєш сенс свого життя. Він відкриється тобі, як непорушна істина. І це буде істина про тебе, твоя істина.

Будь веселим! Не навіки твоя пора - Пройде сьогодні, як минуло вчора.

— Я люблю чоловіків із майбутнім та жінок із минулим.

Ти почуватимешся чужим, де б ти не був. Це почуття не пройде. І будь обережний - ні з ким не зближайся, це завжди погано закінчується. Чи бачиш, минуле не хоче, щоб його змінювали. Деколи навіть можна відчути, як воно пручається. Серйозно! Чим ближче до того, щоб щось змінити... Це важко описати, але... ти зрозумієш. Якщо зробиш щось серйозне, якщо матимеш минуле, то минуле поимеет тебе.

Спогади - теж голод.

Минулого вечора на ній було дуже багато рум'ян і не дуже багато одягу. Це перша ознака відчаю у жінки.