пам'ять

Пояснення — це творчий акт, який перетворює факти на корисні, інформативні ідеї, що запам'ятовуються.

— Ти сказав, що не битимешся з братами. — Ти мені не брат. Колись ти був моїми ногами, але це у минулому.

Весні властиво легко забувати минуле.

Не думайте про те, що ваше прощення означає для ваших супротивників, тих, хто ображав вас у минулому. Насолоджуйтесь тим, що прощення дає вам. Навчіться прощати, і вам стане легше йти до своїх мрій, не обтяжених багажем минулого.

Прийміть до уваги образи та несправедливості минулого — ну так, так було — і перестаньте дутися. Натомість краще зверніться до несправедливостей і протиріч сьогодення, впорайтеся з ними чи змиріться. Колективна жалість себе так само неплідна, як і індивідуальна.

- Якщо хочете, ви можете піти. — Тоді я, мабуть, піду. — Але ж, пам'ятаєте, у нас довгі руки! — Тоді я, мабуть, залишусь.

Минуле мешкає і під снігом років. Воно як джерело, що вічно б'є під крижаним панцирем, джерело, де плескаються, звиваючись, незліченні мовчазні плавці, ваші спогади.

Минуле може вдарити — якщо ми цього хочемо. І ми можемо звикнути до болю, навіть полюбити його.

Життя не костюм, його не можна перекроїти і пошити заново, але й шкодувати про минуле теж не варто, інакше старість перетвориться на суцільний зубний скрегіт від жалю.

— Чому боїшся визнати, що вже не такий, як раніше? — Тому що складаюсь із нинішнього, минулого і майбутнього.