правда

— А правда, Алале, за зірками все можна знати? - Як кому. - А що таке все, Алале?

— Доброго ранку, — привітався Більбо. Адже ранок і справді було добрішим — сяяло сонце, на дворі зеленіла трава. — І що це означає? Чи бажаєш ти доброго ранку мені чи хочеш сказати, що воно було добрим до моєї появи? Або натякаєш, що в тебе все гаразд і ти не проти побалакати? — І те, й інше, і третє, — озвався Більбо.

Я можу бути дуже хорошим другом або дуже поганим ворогом.

– Я – кретин, – пригнічено зізнався я. - Звичайно, але навіщо так переживати? У тебе безліч інших переваг.

— Отже, всі монстри з жахів, про які я чув, вони є реальними? — Годзілла тільки в кіно!

Як легко помилитися в людині - досить просто задерти вище власний ніс.

Поганий вчинок тільки накочує дорогу до поганих вчинків; погані ж думки нестримно тягнуть цією дорогою.

Дурних школярок завжди спокушають гламурні солідні мужики.

— Чому мене звинувачують у їхніх маленьких грішках? Ніби я шепочу їм на вухо, змушуючи робити те, що в іншому випадку вони вважають поганим:«О! Це диявол мене примусив!». Я ніколи нікого не змушував нічого робити! Ніколи! — Те, що трапилося з тобою, несправедливо. - Несправедливо? Це неправомірно! Цілу вічність моє ім'я використовують як ілюстрацію для своєї порочності.

Боже мій! У класах сидять не учні, а справжнісінькі мавпи. Дарвін був наївним мрійником, я вас запевняю. Яка там еволюція, помилуйте! На одного розсудливого у мене цілих дев'ять орангутанів.