правда

Я як подумаю про нього, так соски твердніють! (При одній думці про нього у мене соски встають дибки.)

- Я приїхав у це місто, бажаючи знищити його, а сьогодні... я зрозумів, що хочу захистити його. Як це сталося? Я не герой, Олена. Я не добрий. У мені цього немає. – А може, є? - Ні. Ні, це доля мого брата. І твій. І Бонні.

— Твій брат не здався б у полон так легко. — Ми з Джейме дещо відрізняємося. Він хоробрий, а я симпатичний.

Вони ще кидали у повітря квіти та капелюхи. Капелюхи були вирубані з каменю, але традиції насамперед.

Проходить запал юнацьких років; настає вік змужніла, вік обдуманості, зрілого міркування, досвіду та смиренності бурхливих поривів уяви та почуттів. Тепер не будує людина мрійливих планів, не рветься на неможливі подвиги, не прагне охопити собою весь світ. Ні, обережно і пильно оглядається він навколо себе, довго думає над своїм рішенням; хоче йти вперед, але не стрибками, а твердою, повільною ходою.

— Є минуле та минуле. Не треба їх плутати. — Не розумію... У чому різниця? — Одне можна згадувати, та не можна повернути. Інше можна повернути, але не можна згадувати.

Коли про тебе вже склали враження, непросто змінити відносини, що склалися, додавши якусь деталь. Коли люди оцінюють один одного, це не просто арифметичне додавання або віднімання. Вони сприймають тебе крізь свої упередження. Правда в тому, що тебе не бачать таким, яким ти насправді. Вони бачать тільки те, що хочуть побачити, реальність, яку вони прагнуть.

Прощайте ваших ворогів, але не забувайте їх імена. (Прощай своїх ворогів, але ніколи не забувай їх імена)

Мене завжди дивувало, чому патріоти своєї країни хочуть безвізово виїхати з власної країни.

Найстрашніше не те, що я в кріслі, а те, що без неї.