страх

Страх ріже глибше за меч.

Боятися це добре. Боятися це просто. Боятися це нормально. Але безглуздо і марно.

Усі ми маємо страхи. Але в тих, хто дивиться їм в обличчя, є ще й мужність.

Дівоче серце вміщує безліч котів. Кожен кіт як перший раз. Маша познайомилася з одним, у Макдональдсі. Жахливо закохана. Віддала котлету з мого чізбургера. Я по серветки ходив. Повернувся, а він уже голиться моєю бритвою.

Боятися не соромно, ми всі чогось боїмося! Потрібно тільки зрозуміти, що саме тебе лякає! Тоді можна протистояти страху і навіть використати його!

Найгірша реакція це та, в основі якої лежить страх.

Я б сказав, що в межах однієї особистості кохання – це справжня революція духу!

Найжахливіше в людині — це невміння чи небажання глянути правді у вічі.

У хвилини всепоглинаючого страху людина здатна полюбити кожного, хто розділить з ним цей страх. Достатньо бути поряд. Хто б це не був.

Добре їм говорити про жахіття проституції, говорити, сидячи за чаєм з булками та ковбасою, у присутності чистих та розвинених дівчат. А чи зробив хтось із колег якийсь дійсний крок до звільнення жінки від загибелі?