сум

«Тільки дві речі трапляються з нами в абсолютній самоті: смерть та розуміння». Ми й помираємо поодинці, і щось зрозуміти можемо лише своїм розумом. Інший за нас не помре, інший за нас не розуміє.

Ти думав, що зможеш всього досягти, не обтяживши себе почуттям провини, не пізнавши почуття ненависті? Використовуй цю ненависть. Вона врятує тебе. Вона буде твоєю мотивацією. Дай їй проникнути глибоко у своє серце, погладити тебе, обійняти тебе. Вона захистить тебе від смутку, зробить тебе сильним. Сильним, як воїн. Зробить вороном.

Єдина дитина зазвичай замикається у собі, росте самотнім і потім усе життя прагне самотності.

У його думках про близьких не було сентиментальності — він суворо підбивав підсумки свого життя, починаючи розуміти, як сильно любив насправді тих людей, яких найбільше ненавидів.

До ночі ми всі відчуваємо смуток.

Головні підсумки року ти побачиш у дзеркалі. Придивися.

— Мій дорогий містере Беннет, мене більше не засмутить жодне ваше слово. — Ви мене засмутили.

Я знаю її таємницю. Усі бояться самотності… Навіть демони, – з цими словами хлопець вийшов із кімнати.

Мрії — дивні дива. Звичайно, всі здатні лягти на подушку і уявити щось, але робити це без обмежень і сумнівів? Це щось зовсім інше. Мрії не мають меж чи форми. Силу і форму їм надає уяву людини. Це бажання.

З усіх сумних фраз найсумніша:«Все могло бути інакше».