вибір

Дружба. Вона починається, коли двоє людей обирають один одного. Але що трапляється, коли ми переростаємо наш вибір, коли поступово наші шляхи розходяться, змінюються наші потреби? І якось ми прокидаємося і розуміємо, що маємо вибрати щось інше...

Вибір змушує думати, це півбіди. Вибір породжує відповідальність за майбутнє. Диктатура – ​​звільняє. Ось тобі воно одне, і це одне найкраще, тому що іншого в тебе все одно не буде. Інтернет зроблено для щастя людини, ось він і вводить диктатуру через різні тренди та топ-листи. Але якщо раніше у рідкісних овець у відповідь на надто явну диктатуру та виникало псевдопрагнення до якоїсь ефемерної свободи, то тепер ніхто, ні дай бог, не зробить кроку вправо чи вліво від загальної лінії, бо сьогодні там не стоять КДБшники з гулагами, ні там і товстого лейбла-капіталіста-експлуататора. Нині там абсолютний жах – нині там ВИБІР.

Іноді бувають у житті ситуації, коли людині доводиться робити нелегкий вибір, приймати важкі та дуже неприємні для оточуючих рішення. Цілком можливо, ці люди можуть навіть відчути себе скривдженими. У всякому разі, на якийсь короткий час. Однак у довгостроковій перспективі всі зміни, на які вирішується людина, тільки на краще, причому і для тих, хто вважав себе скривдженим. Адже це теж підштовхне їх рухатися далі вперед.

Вибір імені від нас не залежить, але ми залишаємось пов'язаними з ним на все життя.

Твій вибір уже зроблено. Тобі лишається його усвідомити.

Життя завжди вишиковується в ланцюжок варіантів, коли доводиться робити вибір. Деколи ти йдеш праворуч, часом ліворуч, але завжди треба рухатися вперед.

Ця зустріч – не випадковість. Ти в небезпеці, хоч сама цього ще не усвідомлюєш. Він уже проник у твої кровоносні судини і дістанеться серця. Він зірве там почуття, які ти так старанно вирощувала. Він годуватиме тебе надіями. Любовне завоювання – найбільш егоїстичний із хрестових походів. Знаю, ти вважаєш мене старою пустомеллю, але ти сама скоро переконаєшся в моїй правоті. Щодня, кожну годину ти будеш себе запевняти, що твій опірнепереборно, ти стежитимеш за своїми манерами, за кожним своїм слівцем, проте бажання його присутності виявиться сильнішим за наркотик. Тож не обманюй себе, це все, про що я тебе прошу. Він оселиться в тебе в голові, і ти захворієш на невиліковний абстинентний синдром. Не допоможе ні розум, ні час – час взагалі перетвориться на найгіршого твого ворога. Одна лише думка про те, щоб його знайти, знайти таким, яким ти його уявляєш, дозволить подолати найгірший зі страхів - втратити його і саму себе. Це – найважчий вибір, якого нас примушує життя.

Це квантова механіка. Ти не можеш зробити все раз і назавжди. Твої турботи продовжують розгалужуватися. Це називається множинний вибір.

Ми народжені для страждань. Ні, важка доля. Невже все вирішено? Передбачення — це не доля, ми вільні обирати свої шляхи, і водночас доля стверджує, що ми не вільні у цьому. І якщо доля існує, чи є у нас вибір?

— Якщо вибір менший ніж із трьох, то це не вибір, а шантаж. — Цікаво. А іноді здається, що вибору зовсім немає. Це лише видимість? — Навіть якщо вас проковтнув дракон — у вас щонайменше два виходи.