вічність

Відкликані від своїх експериментів щодо досягнення найвищої насолоди, вони, безсмертні розумом, увійдуть сюди, у світ дощу та розчарувань.

Ніщо не триває вічно – біль та неприємності в тому числі.

У житті існує лише один вічний« закон культури» — відбір та виживання найсильніших та найхоробріших. Цей закон проявляється вже в життєдіяльності найпростіших клітин і пронизує існування всіх живих організмів — від мікробів до ссавців та людини.

Тільки в уяві любов може тривати вічно, і може бути вічно оточена блискучим німбом поезії. Здається, я можу набагато краще вигадати любов, ніж випробувати її насправді.

Миті, які ти мені подарувала, мають ім'я, вони звуться захопленням. Вони й досі носять його, вони зіткані з твоєї вічності. Навіть без тебе я ніколи більше не буду сам, бо ти десь існуєш.

Відомо, що найбільше ми любимо не тих, хто зробив нам благо, а тих, кого облагодіювали самі і хто, на нашу вічну помилку, нібито повинен відчувати до нас безмежну вдячність.

День, коли люди скуштували заборонений плід, став днем ​​їхнього прокляття. Ми прирекли себе на вічне коло ненависті.

Краса та любов не вічні, я знаю. І від смутку не втекти. Напевно, всяке велике щастя трохи сумне. Краса — це пахощі троянд, а троянди в'януть.

Те, що здається абсолютно ефемерним, зібрано в Мережі та зберігається вічно; воно може виявитися навіть добре захованим, і все ж таки його цілком можна знову відшукати і витягти, чим і займаються ті, хто дійсно хоче відновити якісь тонкі скибочки минулого, окремі сторінки з архівів забуття.

Іноді я йду гуляти на заході сонця, крізь ліс до сутінкових гор. Я дивлюся, як світ накриває темрява, і все заповнює біле світло вічності.