життя

Що робити! Душа у мене зубожіла І геть вислизнула. Я щось комусь наобіцяла І всіх обдурила. Але я не навмисне, а так вже трапилося, І життя закінчується. Що робити! Душа від мене відлучилася Гуляти на волі. І де вона бродить? Кого зустріла? Чому здивувалась?.. А мені без неї не пригадати початку, Початок забувся.

Смерть лякає не тому, що вона справді страшна. А лише тому, що ми не встигаємо звикнути до неї, не встигаємо добре розглянути її, зрозуміти, пробачити, полюбити…

Знаєш, я хочу, щоби ти знала. В мене було багато жінок. І дівчат. Але з жодної з них я не відчував такого. Навіть коли я просто тримаю тебе у своїх обіймах, це відчуваю.

Те, що зроблено, не може стати не зробленим. Quod factum est.

Мені цікаво розглядати чужі квартири — речі багато мені говорять про їхніх господарів.

Згадай, старий Юпітер, той день, коли ти став биком заради своєї Європи. Любов прикрасила і твою божественну голову рогами.

Якщо ви дотримуєтеся нейтральної позиції в ситуації несправедливості, ви обираєте сторону гнобителя.

— Друг мій, згадай, що мовчати добре, безпечно та красиво. - Гарно? - Звичайно. Мовчання завжди красиве, а мовчазний завжди красивіший, ніж говорить.

— Чому мене не покликали? — Мені шкода було тебе будити. – Це моя робота … – Значить, ти погано працюєш.

Життя бачиш найкраще, коли спостерігаєш його з єдиного вікна.