життя

Це мій світ. Щедрий і безмежний, галасливий і безладний. Людський. Він стане кращим, зміниться разом із нами, тільки треба вірити в це. Не блукати у лабіринтах, коли вихід поряд. Не закохуватися в відображення, якщо поряд живі люди.

Все тяжке дається ще важче, якщо на твоєму боці немає кращого друга.

Коли не можна дістатися того, кого ненавидиш, доводиться працювати з тим, що є.

Пристрасть не може з глибоким коханням дружити, Якщо зможе, то разом недовго їм бути.

Ми проводимо все наше життя, намагаючись запобігти смерті. Харчуємося, винаходимо, любимо, молимося, боремося, вбиваємо. Але що ми знаємо про смерть насправді? Лише те, що ніхто не повертається. Але в житті бувають ситуації, миті, коли розум переживає свої бажання, свої уподобання. Коли ваші звички живуть у ваших снах. І коли втрати... Може, смерть — це дар. Як ви думаєте?

Кажуть, коли тобі повідомляють якусь страшну новину, слух ніби відмовляє.

Ніхто не дивиться на сплячих людей, але в них бувають справжні улюблені особи; наяву ж обличчя в людини спотворюється пам'яттю, почуттям та злиднями.

- Віддай мені готівку, я тобі випишу чек! - Так? Парамоша... Парамоша, ти що? Хіба в якомусь банку видадуть двадцять тисяч людині, яка прийшла без штанів?

Джей Ді: [ подумки ] Елліот та її морський біолог. Але... Між іншим, знаєте, це мене зовсім не засмучує. Еллісон: — Джей Ді, у вихідні Шон дозволить мені поплавати з дельфінами. Джей Ді: - Правда?! Здорово, сподіваюся, вони тебе не покусають. Шон: - Та розслабся, Елліот, дельфіни люблять людей. Еллісон: - А звідки у тебе на нозі той величезний шрам? Шон: - Та це мої парашутні штани все в блискавках. Я блискавкою прищемив. Еллісон: - Зрозуміло. Карла: — Ти вже їй брешеш? Чудово. Шон: Мене правда не дельфін вкусив. Карла:- А хто? Шон: - Чорний кит.

Батько зробив йому пропозицію, від якої він не зміг відмовитись. Лука Бразі тримав пістолет біля його скроні, і батько запропонував вибір: або на контракті мозок, або підпис.