життя

Є в золоті щось, що діє на розум людини подібно до героїну або кокаїну.

У нас література не є народною потребою. Письменники набувають популярності сторонніми обставинами. Публіка мало займається ними. Клас читачів обмежений, і ним керують журналісти, які судять про літературу як про політичну економію, про політичну економію як про музику, тобто навмання, з чуток, без будь-яких ґрунтовних правил і відомостей, а здебільшого за особистими розрахунками.

Кохання: просте слово, легке, як серпанок, не ширше і не довше, ніж вістря голки. Так, саме вістря, лезо, бритва. Воно пронизує саму середину твого життя, твого світу, розтинаючи їх на дві частини: до і після. «До» і«після»... і«протягом» – мить не ширша і не довша, ніж вістря голки.

Але що вдієш, якщо собаки розуміють людей, а ті не завжди розуміють собак і навіть один одного.

- Насувається кінець світу. — Нехай настане! - Ти це не серйозно. - Думаєш ні? Думаєш, мало віддав? Думаєш, мало заплатив? З мене досить. Набридло. І моя тобі порада, розвернись і вали звідси.

Небо не знаходиться ні високо, ні низько, ні праворуч, ні зліва. Небо — воно прямісінько в середині грудей тієї людини, яка має Віру.

Я терпіти не можу дві речі. Чоловіки, коли вони плачуть. Я знаю, плакати їм іноді доводиться. Але цього не люблю. І ще не терплю, коли вони лають своїх дружин. А майже всі цим займаються.

Триматися далі від кохання – вірніше! Я чув, що вона лише дух безтілесний, І сміх, і сльози - все в ній швидко.

Для когось це зовнішність, для когось – сексуальна майстерність, а для когось ще – особливий талант.

Слово не горобець — вилетить і нагадить так, що потім півроку розгрібати будеш.