життя

— Замовчіть, місіс Хадсон. - Я й слова не сказала. - Ви формулюєте питання. Ваш розумовий процес викликає фізичний біль.

Досягши кінця того, що слід знати, ти опинишся на початку того, що слід відчувати.

Втім, кілька мільярдів доларів на рахунку не заважають.

Дуже самотньому і шум стає втіхою.

Він відчував, що ніколи не подолає своєї пристрасті, але при цьому знав, що час лікує все

Обов'язки держави як броня. Коли ти на нього працюєш, броня захищає тебе. Але носити її важко. Людина втомлюється. Ноша важка. А коли знімеш її, стає легше. А щойно стає легше, людині хочеться бігати, стрибати і щось зруйнувати. Легкість - це добре. Але броні вже немає.

Мені вірити хочеться, що серце не іграшка Зламати його навряд чи можна раптом! Мені вірити хочеться, що чисте це полум'я, Який у глибині її горить, Весь біль свій один переболить, І перетопить найтяжкий камінь!

Недаремно кажуть, що вік видають очі. Буває, вдається геть-чисто стерти з обличчя всі індивідуальні риси, всі ознаки віку, залишається гладкий білий лист. Але очі нікуди не дінеш.

- Кажуть, ти набираєш команду. — Раз про це стільки кажуть, мабуть, так і є.

Коли щирі почуття, ти не можеш просто відвернутися.