Дмитро Ємець

Кожен у це ваше«люблю» настільки свій сенс закладає, що це слово вміщує всі сенси, або воно взагалі позбавлене всякого сенсу.

Жінки, як кішки. Довго залишатись без господаря вони не можуть. Але й із господарем довго не можуть. Вічно у них усілякі метання. Так що краще бути поряд. Спокійно, впевнено, не смикатися, не ображатися, не лякати, не вставати в позу, жити своїм життям. І все буде тип—топ.

Іспит у тебе як стан душі або як вічний нежить. У всіх буває, але не у всіх проходить!

Добрі спонукання, здається мені, найчастіше йдуть доважкою до якогось іншого мотиву.

Знаєш, що таке справжня іронія? Це коли ти нещасний, але нещастя підмерзло вже і вкрилося льодом. Потім живий шар, шмат душі — і знову лід. І так багато разів. А згори, на мерзлоті, під холодним сонцем розпускаються білі квіти іронії.

Те, що ми вважаємо, і те, що є насправді різні речі.

Якщо людині дати все, про що вона мріє, — одразу, раптово, ні за що, то вона напевно зариє це і воліє мріяти заново. Здійснені мрії — це глухий кут, начебто глухої стіни в дальній частині магазину. Назад йти – нудно, вперед йти – нікуди.

У тебе на обличчі написано: щасливою не буду, але страждати вмію зі смаком. Прям хоч табличку вішай:«Копаюсь у собі совковою лопатою! Не впораюся з обсягом робіт! Терміново надішліть екскаватор!»

На ображених горілку возять.

Не можна йти на поводу у темряви, навіть якщо ця темрява є в тобі, і ти відчуваєш її подих.