Еріх Марія Ремарк

Люди не вміють бути одні, чужі потреби в духовній самотності, вони бояться його, чіпляючись хоч за якусь односторонню любов чи ненависть, яка в незбагненній прихильності до схематизму дуже скоро перетворюється на звичку...

Вам, мабуть, нелегко живеться, якщо ви все ще вірите у справедливість.

Ранок вечора мудріший. Звучить безглуздо і затаскано, але це так.

Найбільша помилка вважати, ніби все цінне довго. Апостоли прогресу обманюють цим натовп, який інакше може збунтуватися або зануритися. Цінне завжди швидкоплинне, а посередність, навпаки, стійка.

Той, хто загрожує вбити, ніколи не вб'є.

…в'язні стояли голими. Кожен із них був людиною. Але вони давно забули про це.

На світі немає нічого нещадного за кохання ; втратиш свободу почуттів — втратиш і того, кому приносиш їх у жертву. Зрікаючись від себе, разом потрапляєш у залежність. Усі ніжні, лагідні бажання – обман та пастка. Необхідно завжди бути напоготові, іншого не дано.

Мені хотілося мати щось, що могло б підтримати мене, — подумав він. — Але я не знав іншого: маючи це, стаєш вразливим подвійно.

Почуття не мають відношення до правди.

Чим більше дрібниць вважаєш везінням, тим частіше тобі щастить.