Макс Фрай

Брехня — згубна звичка: варто тільки одного разу навчитися, і відразу починаєш лукавити навіть наодинці з самим собою.

Ця книга присвячується П. А., який на мою зневажливу репліку:«Та це ж побита істина!» – Зазвичай відповідав:«Деякі істини треба забивати на смерть».

…будь готовий до того, що у фіналі у тебе з'являться нові питання. І жодного натяку на виразну відповідь, це я тобі твердо обіцяю.

«Живи поруч зі мною, якби я, помри поруч зі мною», — на перший погляд так привабливо, але насправді смертельно нудно. Найгірше — безнадійно!

Різні бувають чоловіки та різні жінки. Узагальнення майже завжди виявляються наслідком нестачі особистого досвіду.

Розгнівана жінка здатна перетворити на смертоносну зброю все, що під руку підвернеться.

Мабуть, на початку будь—яких відносин завжди є момент, коли людина сама вирішує, закохуватися чи ні. Іноді він приймає таке рішення ще до зустрічі з потенційним об'єктом пристрасті — намір закохатися є, а хтось під руку підвернеться — справа десята. Інша річ, що таке рішення мало хто ухвалює свідомо.

... людина, до якої можна прийти в гості серед ночі і отримати не відро киплячої смоли з вікна, а, навпаки, кухоль гарячого вина та ковдру, — це така коштовність, з якою я добровільно не розлучуся. Примусово, втім, теж не розлучуся, битимуся, як лев.

Я вже не раз помічав, що оточуючі починають їсти з рук, варто лише кілька разів назвати себе ідіотом. При цьому навіть не обов'язково бути щирим.

Дихання улюблених істот обпалює мені потилицю: все надто близько, скільки б кілометрів, років, шибок і стін не поділяло нас.