Егоїст завжди і скрізь самотній. Його душа ніколи не буває втомлена любов'ю, муками, сталістю; вона нежива і холодна і потребує сна і спокою не більше, ніж мрець. Той же, хто вміє любити, рідко буває одинокий, а якщо буває, то він радий цьому.