Книга / твір

У мене постійно запитують, як я, але насправді це нікому не цікаво.

Чайки, від яких ти полетів, стоять на землі, вони кричать і б'ються один з одним. Вони живуть за тисячі миль від неба, а ти кажеш, що хочеш показати їм небеса звідти, з Землі! Адже вони, Джон, не можуть розгледіти кінців своїх крил.

А мені вони [зморшки] здаються чудовими. Потрібно прожити багато ночей, побувати в багатьох країнах, побачити багато осіб, щоб отримати ці дві крихітні рисочки... Вам вони йдуть. І потім, вони пожвавлюють обличчя. Я не знаю, але, на мою думку, це красиво, виразно, це хвилює. Я ненавиджу гладкі обличчя.

Так буває: для одних секс – початок гарної подорожі, для інших – просто процес. Питання, як заздалегідь відрізнити перших від других.

... і здавалося, колись давно вона заблукала і довго-довго бродила під дощем, і дощ змив з неї всі фарби: блакитні очі, рожеві губи, руде волосся все вилиняло.

Це критика, а критик завжди заднім розумом міцний.

У світі вовків панує відкритість, і вона знімає всі обмеження. Жодної дипломатії, жодного етикету. Ти прямо говориш ворогові, що ненавидиш його, і висловлюєш своє захоплення, визнаючи правду. Така прямота у людей не в честі - люди майстра вдавати.

…зателефонував хтось, як йому тоді здавалося, надзвичайно важливий; тепер-то він згадати не може, що це був за дзвінок, ось що творить з нами час.

Доброта посіяна в кам'янистий ґрунт і не дає сходів.

Безглузда мужність - це самогубство.