Книга / твір

- Ось ваша книга про Швейцарію. Її трохи підмочило дощем. Ледве було не втратив, а потім знайшов і врятував. - Могли й не рятувати. Мрії рятувати не треба. — Ні, треба. А що ще? - Віру. Мрії прийдуть знову.

Зрада подібна до короткої смерті. Тільки той, кого зрадили, не знає, що попереду ціле життя і смерть це не справжнє.

Єдине справжнє кохання — це самолюбство.

Ми можемо боротися з ворогами, з собою, з любов'ю і ненавистю, навіть із хворобою та смертю ми можемо потягатися, але час – єдиний, з чим ми не можемо впоратися у нашому житті.

— Бо в мене правильний пис якийсь кульгавий. Взагалі-то він хороший правильнопис, але тільки чомусь шкутильгає і літери спізнюються...

- Я мертва? — Відповідь на запитання, — сказав Смерть, — знаходиться десь між ні і так.

Повірте мені, лікаре Жерар, чоловік сам тримає в руках свою долю. Людина, яка володіє самоповагою, не стане цілими днями сидіти і бити байдики. Жодна жінка не захоче шанувати такого чоловіка.

- Ти сьогодні як ніколи безсердечна. — Ось сердець у мене завжди в достатку. Сімнадцять штук під ліжком.

Страх наближає те, чого ми бажаємо уникнути, але ще й отруює життя сьогодні. Потрібно жити без побоювань. Незалежно від того, що маєш.

Шаленство і велич - це дві сторони однієї монети.