Книга / твір

Всі люди навколо, всі вони чужі. Немає близьких, немає рідних, немає важливих. Є просто ті, хто поруч, і ті, хто далеко. По суті, і ті й інші, є величезні відмінності. Але насправді вірити не можна нікому з них. І в цьому головна їхня схожість.

Ще один парадокс у зв'язку з дівчатами вони хочуть, щоб їх запросили, навіть якщо йти туди, куди запрошують, вони зовсім не бажають.

— Я можу залишитися в минулому і отруїти собі існування ненавистю до людей за те, що вони зробили, як зробив мій батько, або ж пробачити їх і більше про них не згадувати. – Але ж це так важко! - Ні, моя радість, навпаки, це набагато легше. Тобі треба пробачити лише один раз. А ненависть треба підживлювати постійно, день у день. Потрібно весь час пам'ятати все , що було зроблено.

Доведеться відстоювати цей унікальний досвід, і якби перед усіма іншими, це ще якось можна обійти. Його доведеться обстоювати перед собою.

Горді люди самі вигодовують свої злі печалі.

Я ніколи не дозволю їм розглядати моє серце під мікроскопом.

Якщо живеш серед божевільних, треба й самому навчитися бути божевільним.

Хоча будь-яке наше пізнання і починається з досвіду, звідси зовсім не випливає, що воно цілком походить з досвіду.

Люди рідко бувають такими, якими здаються. У вас настільки злодійський вигляд, що я впевнений: ви ні в чому не винні.

Взяти - добре, зберегти важливіше.