Книга / твір

Вона схожа на відображення білої троянди у срібному дзеркалі.

Не будемо, однак, надто спокушатися нашими перемогами над природою. За кожну таку перемогу вона мститься. Кожна з цих перемог має, щоправда, насамперед ті наслідки, куди ми розраховували, але у другу і третю чергу зовсім інші, непередбачені наслідки, які часто знищують значення перших.

Пам'ять — дивна художниця: вона підновлює фарби життя і стирає сірі відтінки, зберігаючи лише найяскравіші кольори та виразні силуети.

Деякі свідомо вибирають таку долю: вони, як шалені, прагнуть, щоб вид за вікном змінювався щотижня, щомісяця, щороку, але з віком починають усвідомлювати, що лише колекціонують нікчемні дороги і непотрібні міста, не більш ґрунтовні, ніж кіношні декорації. і проводжають очима людей-манекенів, які миготять у вітринах за вікном повільного нічного поїзда.

Правду кажучи, наші пращури стільки дров наламали, що далі нікуди. Подивіться тільки, з чим вони залишили нас — війни, розорена планета. Схоже, їм було начхати, як житимуть люди після них.

— Невже світ населений лише тиграми та крокодилами? — Так, але тільки двоногі тигри і крокодили куди небезпечніші за всіх інших.

— Людина, яка не може написати розповідь про кохання, ні на що не придатна. — А скільки ти написала? — Я не вважаю себе за письменника.

Любов, як це не сумно, є одним з найпотужніших важелів, за допомогою якого можна керувати багатьма, вона опановує душу людини з такою ж легкістю, як думка про неминучу смерть, і так само сильно бентежить цю душу.

Я приміряла на себе ситуацію, ситуація не лізла. Пора худнути.

Жодна багата на пригоди подорож не залишиться забутою. Подорожі без пригод не варті того, щоб їм присвячували книги.