Книга / твір

Світ - це переплетений сам у собі клубок людських доль.

Найдорожчі моменти у житті залежать часом від дрібниць.

Уве, втім, безнадійним себе не вважав. Просто, на його думку, речі люблять місце та порядок. Не можна йти по життю, ось так легко розкидаючись і розмінюючись ними. Наче сталість нині нічого не варта. Нині люди змінюють старе на нове настільки швидко, що вміння робити щось довговічне стало непотрібним. Якість – кому вона тепер потрібна?

- Ми живемо у чудовому готелі, - сказав Майкл. — На мою думку, це бордель. — Ми залишили свої речі тут, у кафе, коли приїхали, і в готелі нас запитали, скільки годин нам потрібна кімната. Страшно зраділи, що ми залишаємось на ніч. — Я певен, що це бордель, — сказав Майкл. — Чи мені не знати.

Але хіба в цьому немає шарму: ризикувати всім і одразу це особливе почуття.

З тривожним почуттям я беруся за перо. Кого цікавлять визнання літературного невдахи? Що повчального у його сповіді? Та й життя моє позбавлене зовнішнього трагізму. Я абсолютно здоровий. У мене є любляча рідня. Мені завжди готові надати роботу, яка забезпечить нормальне біологічне існування. Мало того, я маю переваги. Мені легко вдається розташовувати себе людей. Я здійснив десятки вчинків, які кримінально караються і залишилися безкарними. Я двічі був одружений, і обидва рази щасливо. Зрештою, у мене є собака. А це вже надмірність. Тоді чому ж я почуваюся на межі фізичної катастрофи? Звідки в мене почуття безнадійної життєвої непридатності? У чому причина моєї туги? Я хочу цього розібратися. Постійно думаю про це. Мрію і сподіваюся викликати примару щастя…

... він ледве чутно пробурмотів: — Я виріс надто далеко від нашого племені. З мене не вийде справжній воїн. — З тебе, — сказав Вовкодав, — вийде те, що ти сам собі вибереш.

У хороші новини починаєш вірити сам, лише коли поділишся ними з як мінімум дюжиною людей.

Найпрекрасніші глеки роблять із звичайної глини. Як прекрасний вірш створюють зі слів простих.

У житті кожної людини бувають критичні хвилини, коли вона коливається між суворим дотриманням обов'язку і справедливості і спокусою щастя, якого, здається, можна досягти, — варто лише вчинити не так, як має бути.