Книга / твір

Людям, які сміються за зачиненими дверима туалетної кабінки, довіряти не можна.

Я вдягнув светр і став дивитися на хвилі, які накочувалися і падали на берег. Вони падали дуже спритно, з якоюсь елегантністю; навіть п'яний не зміг би впасти на берег так витончено, як це робили хвилі.

Бажати це ще не означає отримати. А життя ще не навчило того, що перемога не завжди дістається тим, хто йде напролом.

У двох випадках людям нічого сказати один одному: коли вони розлучалися так ненадовго, що нічого не встигло статися, — і коли розлука так затяглася, що змінилося все, в тому числі й вони самі, — і говорити вже нема про що.

... пригрів мене, як чергового кота. Тільки не зі зламаною лапою, а зі зламаною душею.

Філософські роздуми чи фізичні експерименти залишаються справою мозку. Але наше«я» – це більше, ніж усе перераховане.

Адже книжки вони книжки і є — гарні казки про казковий неправдоподібний світ.

— Нам не звикати сидіти на мілині... — Ми не на мілині. Ми втопилися!

Винахідницький геній людини за останні сто років подарував нам стільки благ, що якби політична організація встигала за технічним прогресом, життя стало б щасливим та безтурботним. Але поки що всі ці досягнення, що коштували чималих праць, у руках нашого покоління – все одно, що бритва в руках трирічної дитини.

Кохання, коли ти тримаєш нас у своїх руках, Сказати«прощай» не можемо ми ніяк.