Книга / твір

Де ще міг відчути себе вільним мешканець цієї вічно невільної країни? Лише у дорозі, де ні пана, ні начальника, ні сім'ї.

Не здатна чути реальний світ, вона уявляла, як можуть виражатися звуки крапель, сміху або плачу дитини, що падають з кухонного крана, зітхання, коли вона мене цілує. Своїми описами вона творила зовсім інший світ. Куди більш красивий.

... думка про свою рівність з людьми у слабкостях та недоліках ніколи не буває щира до кінця.

Є жінки, чиє невігластво міцніше за ворота і засуви.

У сорок років немає права вважати себе віджившим і нездатним той, хто ще у ці роки вміє закохуватися і мріяти про серцеве оновлення.

Любов завжди обіцяє нездійсненне і змушує вірити у неможливе.

Встати на шлях діалогу — набагато ефективніше та розумніше, ніж намагатися доводити, яким егоїстичним чи чуйним може бути кожен.

Чим більше намагаєшся приховати щось від преси, тим більше вони цікавляться.

Люди стають твоїми ворогами, якщо ти даси їм хоч найменший шанс.

Я не вмію вирішити, чи по випадковості порочності, чи внаслідок поганих звичаїв, що оселилися серед смертних, або за природною гріховністю люди швидше радіють поганим, ніж хорошим вчинкам, особливо коли перші їх не стосуються.