Красиві цитати

Можна двадцять років вагатися перед перш, ніж зробити крок, але не можна відступити, коли крок уже зроблено.

— Іноді не пізно сказати людині про те, як ти до неї відносишся.
— А раптом вона посміється?
— А раптом ні?

Хто легко втрачає повагу до інших, той передовсім не поважає себе.

Неважко уявити собі, що кожного оточує наготоване йому чудове життя в усій його повноті, але воно сховане за завісою, десь у глибині, невидиме, далеке-далеке. Та воно причаїлося там без відрази, не вороже, не глухе. Якщо його покликати заповітним словом, справжнім ім'ям, воно прийде. Ось таємниця чарів, які не творять, а кличуть.

Твої порожні стіни...
Твої порожні стіни...
Показна увага,
Зневажлива думка...
Не витрачай свій час на труни сьогодні,
Коли ми вибираємось за межі нашого розуму,
Не витрачайте свій час на труни сьогодні...

Я не знаю твого світу. Але я сподівалася на те, що де б ти не побувала, ти не зробилася жорстокою, незважаючи на все те, що з тобою сталося. І річ не в тому, що я не бачу, що принесли спостерігачі, я бачу. Мене більше турбує те, що вони забрали.

Олівія Данем, моя дружина, була для мене всім. Коли ми уперше зустрілися, у мене не було дому, я часто переїжджав з місця на місце, часто міняв роботу. Вона дала мені мету, вона змусила мене вірити в щось більше, ніж я сам. Вона сказала мені, що я повинен боротися, щоб наш світ був у безпеці. А трохи пізніше, щоб врятувати його від смерті. Але правда в тому, що ми усі помираємо. З тієї миті як ми народжуємося, ми усі помираємо. Цей світ невимовно жорстокий. Наша єдина надія, що ми зможемо знайти якусь мету, щось значиме до того, як цей останній день прийде. Щастя або любов. Олівія була для мене всім. Інших таких, як вона, не було. Але я не перестану боротися. Зараз, коли її немає, я боюся, що я вже пропав. Що ми усі пропали. Цей світ став темніший без неї.

Я просто...Я просто не хочу бути черговим звичайним хлопцем в морі звичайних людей.

Коли ти бродив один, ніхто не звертав на тебе особливої уваги. А коли тебе побачили з дівчиною, інші дівчата теж стали виявляти цікавість. Якби вівця спокійно стояла, полювати на неї було б нудно. Але виявися поруч вовк, і ти думаєш «ця здобич чимось цінна» і бажаєш її.

Ця незавершена сторінка буде самою прекрасною у всій книзі.